Назва терміна походить від двох англійських дієслів «copy» і «paste» – «копіювати» і «вставити».
За фактом копіпастом називають контент, який був повністю або частково скопійований з одного веб-сайту (джерела) і опублікований на іншому.
Для сайтів, які турбуються про пошукове просування, копіпаст неприпустимий, оскільки за нього дуже легко потрапити під фільтри пошукових систем. Причому досить часто пошуковики помиляються при визначенні джерела, на якому контент був розміщений спочатку і санкції можуть бути застосовані не тільки до «злодія», а й безпосередньо до авторського ресурсу.
Для захисту контенту часто використовується скрипт, який не дає можливості виділити текст і скопіювати його. В цьому випадку копіпаст зробити складніше. Є ще інші скрипти, які при копіюванні додають фразу з якого сайту взятий матеріал. А найбільш крутий скрипт взагалі таємно ставить лінки в скопійований текст. Таким чином “злодії” самі того не розуміючи будуть на своїх ресурсах посувати ваш авторський сайт. Також можна підтвердити своє авторство в Яндекс.Вебмастері, щоб уникнути помилок з визначенням першоджерела. Коли ще працював Гугл+ можна було прив’язати авторство тексту безпосередньо зі своїм профілем.
У випадку з графічним контентом доцільно накладати на все зображення водяні знаки з логотипом сайту. Це саме стосується і відео контенту, безпосередньо при відтворенні відео можна в куті показувати значок свого бренду (як роблять телевізійні канали).