Почну я з особистого жарту. Це перший рік за останні три роки, коли у мене в сім’ї не було поповнення! 🙂 В нашій країні і двох дітей мати рік за роком не так легко, не говорячи уже про можливість створення багатодітної сім’ї. 2015 рік почався невдало та і пройшов він аналогічно. В мене складається таке враження, що кожен наступний рік гірший за попередній і аж страшно дивитись в майбутнє.
Цей затяжний конфлікт на сході, той весь негатив, який ллється вже кілька років дуже давить на багатьох людей. Важко якось інтегруватись і вдавати, що нічого не відбувається. Люди просто на очах стають ще біднішими. Не хочу обговорювати ситуацію в країні загалом так як не володію всією інформацією, а всіляким каналам звик не довіряти. Я в більшості випадків хвилююсь не так за себе, як за своїх дітей. Кожен батько хоче, щоб його чада жили краще, ніж він сам жив. Тому ці крадіжки, які зараз почали масово відбуватись, шприци з кров’ю біля під’їзду, п’яне бидло по ночах біля вікна не додають патріотизму. Я розумію, кожен по своєму справляється з проблемами, але п’янством, крадіжками чи тим більше наркоманією їх не вирішити. Це лише усугубить ситуацію.
Я вважаю, що реально дивлюсь на речі і можу точно сказати, що Україна в глибокому нокауті і її всіляко хочуть добити. Добивають самі люди, котрі ходять до церкви, надівають вишиванку, а насправді, як були байгарами так і залишились. За прикладами далеко ходити не треба. Достатньо глянути, як вони переходять через пішохідний перехід на світлофорі, де жбурляють свої недоїдки. Також можна глянути на чергу за молоком в якій я часто зранку стою. І кожен раз там з’являються хитрожопі свояки, які пролізуть без черги, щоб не стояти годину – дві на морозі і, можливо, ще й не вистачить молока. Один раз був випадок, що жіночка звернула на це увагу так інша ще й за такого свояка заступилась, мол зараз всі так роблять! Так питання з ким будувати європейську країну? Патріотів на сході і на Майдані перестріляли! Залишились в більшості випадків бабки комуністичної закалки, яким увесь світ должен і хамелеони, які вдають з себе патріотів, а самі вишукують де б наживитись і що ще можна потягнути.
Я не вважаю себе патріотом. Ні на одному з Майданів і на сході я не був. Так, в душі підтримував людей, мене бісило те, що так віддали Крим, що на сході така гібридна війна, що вибирати-то в країні і нема з кого. Куди не плюнь – олігарх! Люди вмирають за чужі інтереси і переділ майна!
Смішно, коли деякі кричали Слава Україні ще недавно, а зараз в РФ на заробітках!
Коли на другому Майдані почали розстрілювати студентів я також туди рвався при тому, що завжди вважав себе більше пацифістом. Мій порив тоді швидко жінка остудила. Тепер я трохи інакше на все це дивлюсь і розумію, що для кожної людини в першу чергу найріднішою повинна буди власна сім’я.
Змін тут ніяких не буде по одній-простій причині. Дуже багато людей їздили на заробітки. Бачили, як там люди живуть. Але чомусь, коли вони приїжджають назад до своєї хати, то починають поводити себе так, як і до поїздки. Тобто сруть там де живуть і не факт, що штрафи щось змінять. Це вже швидше на генному рівні.
Хоча моя совість буде чистою. Я буду виховувати своїх дітей так, як свого часу виховували мої батьки мене. Мусор – в смітник, через дорогу – на зелене світло, старшим в маршрутці крісло уступи і т.п. Звичайно, поводитись “так, як всі” набагато легше. Проте для когось почуття власної гідності і вміння не опускатись до рівня свині не пустий звук.
Щось вступне слово вийшло затяжне. Просто вирішив в цій публікації вилити все те, що накопилось.
Кілька слів про 2015 рік особисто для мене.
Почався він вкрай не вдало так як я мав необережність вкласти всі заощаджені гроші в Пантеон Фінанс. Дальше пішла затяжна депресія з апатією до всього! На початку літа була спроба чкурнути на заробітки в Польщу, щоб хоч якось відбити втрати. Ця спроба також не увінчалась успіхом.
Після приїзду знов пішла апатія до всього плюс додалось ще й пиво по кілька пляшок в день, звісно с сигаретами. Я звичайно не цілодобово хандрив і пив пиво. Ясна річ, що старався заробляти гроші і утримувати сім’ю. Це робилось на автоматі без будь-якого ентузіазму. Я мріяв по швидше закінчити роботу і скоріше попасти не додому, де мене чекала жінка з двома малими синами, а по дорозі заправитись пивом.
Звичайно, так тривати довго не могло. Остаточною крапкою стало то, коли я побачив, як мій старший син витяг з кишені джінсів сигарети і почав пхати до рота. А я дуже не хочу, щоб мої сини курили чи не дай Бог вживали алкоголь.
Минуло вже місяці три напевно, як я не п’ю взагалі алкоголю і не курю (це друга така хороша спроба після написання публікації в 2012 році). Три місяця не помічаю ніякої тяги ні до алкоголю, ні до тютюну. Навіть про це зараз не думаю. Можливо, перші кілька днів була якась боязнь того, що знов не получиться. Але я її відкинув і повністю зосередився на роботі, а весь вільний час – сім’ї. На питущих, курящих колег – часу не залишилось. В цьому періоді був мій день народження. Це напевно вперше років за 15 якщо не більше, коли я в цей день умудрився не випити ні грама алкоголю.
Зараз у мене досить загострені емоції. Раніше якось більш спокійніше на все реагував. Рутинне життя іноді настільки нервує і вбиває, що хочеться забити на все і розслабитись. А за стільки років я навчився розслаблятись тільки з пивом і сигаретами. Тому зараз шукаю інші методи, щоб трохи спустити пару і розслабитись. Добре допомагає музика.
Які плани на 2016 рік?
Перш за все я хочу, щоб в країні нарешті запанував мир і почалось якесь налагодження стосунків, найперше на економічному рівні. Коли люди житимуть добре, то їм не захочеться вертатись в бідність. Хочу, щоб менше слухали політиків, а деяких взагалі варто посадити або навіть депортувати, особливо тих, котрі сварять людей між собою історією, мовою, національністю.
Для себе ж і сім’ї хочу – окреме житло. Так як вважаю, що кожна сім’я повинна жити окремо і виховувати власних дітей без настирних підказок чи навіть указок дідусів і бабусь, котрі іноді трохи плутають вік і бажають нав’язати якусь сліпу покору.
Всім бажаю миру, робити те, що подобається і отримувати за свою працю достойну зарплатню. Цінуйте себе і своїх близьких! Це в житті найголовніше! Адже в скрутний час на допомогу можна розраховувати тільки від найближчих людей.
П.С. Якщо маєте зайві гроші на петарди чи феєрверки, то краще віддайте їх на благодійність. Як мінімум зараз точно не розумно викидати кошти на такі розваги, коли в країні маса проблем.
Коментарів поки немає.